Як рослини ростуть? На відміну від багатьох тварин, рослини ростуть все життя. Погляньте на старе, майже сухе дерево. Навесні на ньому десь та з'являються молоді пагони, зелені листки і його ріст продовжується.
Ріст - це необоротне збільшення розмірів та маси як цілого організму, так і окремих його частин. Ріст рослин зумовлений поділом та ростом клітин. Завдяки цьому утворюються нові тканини та органи.

Квітка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.

Квітка — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі.

Квіткою закінчується головне або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. У сидячих квіток квітконіжка вкорочена або відсутня. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути різною, на ньому розташовані усі інші частини квітки: чашолистки, що утворюють чашечку, пелюстки, які формують віночок, тичинки і маточка. В повній квітці є всі частини. Нижні її долі утворюють оцвітину, що часто складається з чашечки та віночка, вище розташовані тичинки та маточка з приймочкою.

Пагін, на якому розташована квітка або суцвіття, часто називають квітоносом. Листок, з пазухи якого виходить квітка, називають криючим по відношенню до даної квітки. У рослин на квітконіжці є невеликі листочки — приквітки. Іноді приквітками називають криючі листки, а листочки на квітконіжках — приквітничками (наприклад, у фіалки).

А́йстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae) — родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 30 000 видів, які входять у майже 2 000 родів(докладніше див. Список родів родини Айстрові). Її представники поширені на всіх континентах (крім Антарктиди) і зустрічаються у різних рослинних угрупованнях. У флорі України зустрічається 695 видів, що належать до 121 роду. Серед Айстрових трапляються такі життєві форми як трави, напівкущі, кущі, рідше дерева (наприклад, скалезія, брахілена), представники цієї родини можуть бути епіфітами або сукулентами Пагони з почерговим розміщенням листків (рідше — супротивним або мутовчастим). Інколи листки розміщені у вигляді прикореневої розетки. Листки прості або складні, без прилистків, бувають голко- або лускоподібними. Стебла і листки часто вкриті волосками чи колючками (осот, нетреба, будяк).

У деяких представників зустрічаються видозміни пагона — наприклад, підземна бульба (топінамбур), кореневище (осот).

Запилення

Коли рослина відцвітає, зав'язь дає початок плоду, а насіння утворюються з насіння бруньок. Щоб з'явилися насіння і плід необхідна умова попадання пилку на рильце маточки. Цей процес називається запиленням. Є різні способи запилення. Можливо попадання пилку на рильце маточки з квітки цієї ж рослини. Назва такого процесу - самозапилення рослин. У тому випадку, коли пилок утворився у квітці іншої рослини, запилення називається перехресним. Найчастіше у природних умовах зустрічається перехресне запилення.
У перехресному запиленні беруть участь комахи. У весняний час на деревах з'являються білі або рожеві сильно пахнучи квіти. Багато бджіл, джмелів летять до квіток. Вони сідають то на одну квітку, то на іншу. Квіти прямо манять комах до себе, завдяки нектару, що його виділяє всередині квітки. Комахи їдять солодкий сік рослин. А бджоли зібравши нектар, перетворять його у мед, щоб погодувати своє потомство. Крім нектару, бджоли додають до корму личинок зібраний з квіток пилок.
Цілий день - від світанку до заходу сонця - бджоли літають над квітами. Сідаючи на різні квітки, вони витягують своїм подовженим хоботком з надр квітки нектар. Виконуючи цю дію, бджоли торкаються до пилку і переносять її на черевці, хоботку, лапках, тому що вона прикріплюється до волосків, густо покриваючи тіло комахи. Потрапляючи на іншу квітку, бджола доторкається своїми частинами тіла липкого рильця. Таким чином, комахи є переносниками пилку з однієї квітки на іншу, причому ці квітки можуть розташовуватися на різних деревах. Цей опис процесу перехресного запилення рослин за допомогою комах.
Чим яскравіше забарвлений віночок рослини, тим він привабливіший для комах. Вони бачать його на великій відстані. Також комахи можуть орієнтуватися на запах у пошуках їжі.
Цікаво, що великі білі квіти запашного тютюну розкриваються у вечірній час, вдень вони зазвичай закриті. А запилюють ці квітки сутінкові метелики. Причому інтенсивний квітковий аромат квіток цієї рослини приманює комах здалеку. А віночки білого кольору добре помітні у темряві.
У запиленні квіток огірків також беруть участь комахи, частіше бджоли. У сільському господарстві часто вирощують огірки у теплицях. Оскільки там бджіл немає, щоб отримати врожай, необхідно вручну запилювати квітки. Процес запилення полягає у перенесенні з допомогою пензля пилку з квітки на квітку. Ця робота трудомістка і тривала. В даний час з положення знайшли вихід. У теплицях розміщують маленькі вулики з бджолами, які запилюють рослини і допомагають отримати хороший врожай.
Часто у рослин дрібні квітки складають суцвіття, як наприклад, у соняшнику. Таким чином, комахи з далекої відстані помічають ці суцвіття, що сприяє перехресному запиленню за допомогою комах.

Види квітів
З огляду на різну будову та екологію, квіти можна поділяти за різними критеріями. До критеріїв, які використовуються найчастіше можна віднести колір оцвітини, наявність або відсутність запаху, стійкість квітки. У науці в основному використовуються наступні критерії:

Поділ з огляду на стать
Квіти бувають одно- і двостатеві. Одностатеві квітки несуть або тільки маточки, або тільки тичинки, як, наприклад, у дуба, тиса, тополі. У двостатевих (гермафродитних) чоловічі і жіночі статеві органи розвиваються в одній квітці (проліски, горох). Відповідно є одно- та дводомні рослини. В однодомних рослин чоловічі й жіночі квітки ростуть окремо на одній рослині (дуб, ліщина, бук). У дводомних — чоловічі і жіночі квітки знаходяться на різних рослинах, тобто кожна конкретна рослина є або жіночою, або чоловічою (тис, тополя, гостролист, обліпиха). Існують також форми нестатеві (без тичинок і маточки), які служать як приваблення (крайні квіти волошки синьої).
Поділ за характером запилення
Значно частіше у природі зустрічаються квіти адаптовані до запилення чужим пилком (взятим з інших квітів або рослин). Такі квіти називаються перехреснозапильними (алогамними). Їх протилежність — квіти, що запиляються власним пилком, називаються самозапильними (автогамними). Серед самозапильних є клейстогамні квіти — ті, що ніколи не відкриваються. Серед перехреснозапильних виділяють: вітрозапильні (анемохори), комахозапильні (ентомохори) рослини, рослини, які запилюються водою (гідрохори), птахами.
Поділ за наявністю нектарників
Квіти з легкодоступними нектарниками,
Квіти з частково прихованими нектарниками,
Квіти із повністю схованими нектарниками,
Квіти без нектарників (т. зв. квіти пилкові)
Поділ за формою оцвітини
Лійкоподібні квіти — безстатеві зигоморфні квітки; трубка віночка довга, вигнута, догори сильно розширена. Число зубців більше, ніж у трубчастих квіток, через часткове розщеплення вільних верхівок пелюсток.. Слугують лише для приваблення комах-запилювачів і тому не мають тичинок та маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками.
Дзвоникоподібні квіти,
Трубчасті квіти — актиноморфні квітки, мають довгу трубку, яка зверху творить розширення, або ж мають короткий пятизубчастий відгин, сформований вільними верхівками пелюсток. Гермафродитні (двостатеві), рідше одностатеві.
Метеликоподібні квіти (у бобових),
Квіти-пастки.
Симетрія квітки
Характер симетрії в розташуванні та формі органів, особливо віночка квітки, є класифікаційною ознакою. Якщо через квітку можна провести декілька площин симетрії — квітку називають правильною, або актиноморфною. Якщо ж частини одного кола квітки різні і розташовані так, що площина симетрії тільки одна — її називають зигоморфною або неправильною.

Якщо через квітку не можна провести жодної площини симетрії, її називають асиметричною.